Звідки це почалось
Я почав торгувати у 2011 році. Греція розвалювалась — суверенний борг по 40 центів за долар, європейські банки в карантині, ЄЦБ ще тільки обговорював, чи варто втручатись. Я купував.
На деяких позиціях втратив, на інших заробив. Але підсумковий урок виявився ціннішим за фінансовий результат: ринки оцінюють страх, а не фундаментал. Коли всі впевнені у результаті, ціна вже його відображає. Коли ніхто не бачить виходу, активи дешевшають настільки, що купівля починає мати сенс.
Це спостереження — розбіжність ціни і вартості під тиском — стало основою кожної значущої позиції відтоді.
Чотири запитання перед будь-якою угодою
Перед входом у позицію я послідовно проходжу чотири запитання.
1. Яка фундаментальна вартість?
Не консенсус-прогноз. Моя власна оцінка. Для акцій: DCF з консервативним термінальним зростанням і ставкою дисконтування, що відображає реальний ризик. Для нерухомості: чиста дохідність після податків, обслуговування і вакансії. Для облігацій: реальна дохідність після очікуваної інфляції.
Якщо не можу відповісти на це запитання — не торгую.
2. Де ціна відносно цієї вартості?
Мені потрібен запас міцності — не 2-3%, а реальний. Мінімум 20-30% для акцій. У ситуаціях глибокої вартості — 40% і вище. Якщо ціна на рівні або вище вартості — чекаю.
3. Який конкретний каталізатор?
Вартість без каталізатора — пастка. У Греції в 2011-му був вимушений продавець, політичне дно і подія перезавантаження. У мене була гіпотеза про те, коли і чому дисконт закриється. Без цієї гіпотези навіть 50%-й дисконт — просто цифра.
4. Який максимальний постійний збиток?
Якщо тезис повністю хибний, яка постійна шкода для капіталу? Я розміщую позиції так, щоб постійний збиток не змінював мого фінансового життя. Зазвичай це 3-7% портфеля, з рідкісними ставками до 10-12%.
Як я думаю про кожен клас активів
Акції — ядро портфеля. Шукаю компанії зі стійким вільним грошовим потоком, що повертають його акціонерам і торгуються з дисконтом до внутрішньої вартості.
Облігації — тактична алокація. Коли реальна дохідність IG перевищує 3-4%, облігації стають цікавими на ризик-ад'юстованій основі.
Опціони — дві цілі: дохід через покриті коли на позиції, які я готовий продати за страйком; і фіксований ризик на спекулятивних ідеях.
Нерухомість — про дохідність, не про зростання ціни. Якщо чиста дохідність нижче 6-7% — нецікаво.
Три поведінки, які реально коштують грошей
Дрейф тезису. Купуєш під конкретний каталізатор, він не спрацьовує, знаходиш нову причину залишатись. Так збитки 3-5% стають 30-50%. Правило: якщо тезис зламаний — виходиш.
Розмір під апсайд. Розмір встановлюється на вході, виходячи з даунсайду, до того як позиція рухнулась.
Ігнорування ліквідності. У стресі неліквідність перетворює керовані збитки на вимушені ліквідації.
Щотижневий огляд
Щопонеділка до відкриття ринків: позиції vs. тезис, макросигнали (VIX, DXY, кредитні спреди, крива дохідності), перегляди прогнозів FCF, концентрація портфеля.
Про терпіння
Більшість ринків більшу частину часу оцінені справедливо. Найкращі рішення — входи в моменти справжньої паніки (Греція 2011, ковідна просадка 2020, шок ставок 2022) і виходи, коли дисконт закрився. Між ними — активний моніторинг, жодних угод.
— Руслан Аверін