Серед усіх інструментів українського державного боргу ВВП-варанти були найнезвичайнішим: не облігація з купоном, а ставка на швидкість відновлення економіки. У 2025 році цю ставку закрили — власники проголосували за повну ліквідацію інструменту.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Тип інструменту | прив'язаний до зростання ВВП |
| Номінал в обігу | ~$2,6 млрд |
| Умови обміну | нові бонди + до $180 млн готівкою |
| За реструктуризацію | 99,06% власників |
Як була влаштована прив'язка до ВВП
ВВП-варант, випущений ще під час реструктуризації 2015 року, не гарантував купон. Виплата виникала лише якщо реальне зростання ВВП України перевищувало заздалегідь обумовлений поріг — історично близько 3% — і при цьому сам обсяг економіки досягав певного рівня. Чим швидше росла економіка, тим більше отримував власник: по суті, кредитор купував частку в майбутньому відновленні країни. Для держави це виглядало зручно в кризу, але створювало мину сповільненої дії на роки вперед. Без урегулювання виплати в 2025–2041 роках могли скласти за різними оцінками зростання від $6 млрд до $20 млрд. За оцінкою аналітика Руслана Аверіна, саме це відкрите, потенційно величезне навантаження й зробило варанти головним фіскальним ризиком повоєнного періоду: чим успішніше відновлювалася економіка, тим дорожчим виявився б інструмент для бюджету.
Чому їх закрили в 2025 році
У 2025 році Мінфін запропонував власникам обмін приблизно $2,6 млрд номіналу варантів на нові облігації з доплатою до $180 млн грошовими коштами. План підтримали 99,06% інвесторів — інструмент був повністю ліквідований. Для бюджету це зняття «хвостового» ризику: замість непередбачуваної прив'язки до майбутнього зростання держава отримала зрозумілий графік зобов'язань, який простіше закладати в боргову стратегію та узгоджувати з програмою МВФ. Для власників — фіксація вартості замість ставки на відновлення, наслідок якої залежав від перебігу війни. Голова Мінфіну прямо називав реструктуризацію способом заощадити мільярди доларів в період повоєнного відновлення. Ринок сприйняв угоду як сигнал зрілості боргової політики: Україна закриває складні інструменти не дефолтом, а переговорами з майже одностайною підтримкою інвесторів.
Підсумок: ВВП-варанти були ринковою ставкою на швидкість відновлення України, і їхня ліквідація в 2025 році прибрала один із найнепередбачуваніших ризиків для бюджету на роки вперед.