2019: урок ціною 38%
У 2019 році я втратив 38% портфеля за три місяці. Не тому що ринок обвалився — він падав помірно. А тому що одна позиція займала 31% портфеля, і акція впала на 55%.
Я вірив у компанію. Я був правий по фундаментальних показниках на горизонті трьох років — акції потім відновились. Але я був повністю неправий в одному критичному рішенні: я допустив, щоб одна ідея стала третиною портфеля.
Це урок, за який я заплатив дорогою ціною. З тих пір управління розміром позиції — найважливіша частина мого інвестиційного процесу.
Критерій Келлі: чому теорія каже одне, а практика — інше
Критерій Келлі — математична формула, що оптимізує довгострокове зростання капіталу. Формула: f = (bp − q) / b, де f — частка капіталу для ставки, b — коефіцієнт виграшу, p — імовірність успіху, q — імовірність невдачі.
Приклад: якщо у вас 60%-на імовірність успіху (p = 0,6) і виграш у 2x від ставки (b = 2), то Келлі рекомендує: f = (2×0,6 − 0,4) / 2 = 0,4 або 40% капіталу.
Це математично оптимально для довгострокового зростання. Але на практиці повний Келлі — це катастрофа для більшості інвесторів. Три проблеми:
Переоцінка імовірностей. Ви думаєте, у вас 60%? Швидше за все у вас 52% — і ви переплачуєте за невизначеність.
Дисперсія. Навіть правильна ставка дає колосальні просадки. Просадка 50–70% при повному Келлі — нормальне математичне явище.
Психологічний фактор. Ніхто не витримує просадку 60% портфеля — навіть якщо математично це «правильно». Ви продасте на дні.
Мій чотирирівневий фреймворк
Я спростив до чотирьох категорій позицій:
Рівень 1 — Базові позиції (максимум 8% на ідею). Тут знаходяться мої довгострокові переконання: Alphabet, Berkshire, Amazon. Навіть при повній впевненості я не перевищую 8% — це захищає мене від «впевненості», яка виявляється помилкою.
Рівень 2 — Спекулятивні ідеї (максимум 5%). Тези з коротшим горизонтом або вищою невизначеністю. EM-ETF, секторні ставки, тематичні ідеї. Більше 5% не чіпаю.
Рівень 3 — Єдиний виняток (максимум 15%). Раз на кілька років з'являється теза настільки переконлива, що я готовий перевищити звичайний ліміт. Одна теза. Не кілька. Не регулярно. І ніколи більше 15%.
Рівень 4 — Опціонні оверлеї (2–4% ризику). Покриті коли, cash-secured пути — генерація доходу з обмеженим ризиком. Розмір визначається максимальним збитком, а не розміром позиції.
Чому 8%, а не 20%
Повертаючись до ситуації 2019 року: при розмірі позиції 8% та падінні акції на 55% втрата від портфеля склала б 4,4%. Болісно, але не катастрофічно. Портфель загалом пережив би це.
При 31% позиції — втрата 17% від портфеля. Це вже загрожує довгостроковому компаундуванню.
Просте правило: жодна ідея не повинна мати можливість знищити портфель. Якщо при найнегативнішому сценарії одна позиція може обнулитися — збиток має бути емоційно та фінансово переносимим. 8% — моя відповідь на цю вимогу.
Регулярний перегляд
Позиції дрейфують. Акція, що виграла, яка починала з 5%, може вирости до 12%. Тоді потрібно або зафіксувати, або явно переосмислити тезу з урахуванням нової оцінки.
Я переглядаю ваги щоквартально. Якщо позиція перевищує ліміт через зростання — скорочую до цільового. Якщо впала нижче мінімуму і теза сильна — можу додати.
Дисципліна в розмірі позиції — нудна, непомітна, але найважливіша частина інвестування. Блискучий аналіз при неправильному розмірі позиції все одно може зруйнувати портфель.