Після реструктуризації 2024 року найближчі пікові виплати за ринковим боргом змістилися, але «стіна погашень» 2026–2027 років нікуди не подівся — вона просто стала більш похилою.
| Джерело покриття | Роль у 2026–2027 |
|---|---|
| Програма МВФ (EFF, ~$8,1 млрд) | якір та каталізатор |
| Механізми ЄС | основний потік коштів |
| Фінансування G7 / ERA | покриття розриву |
| Внутрішні ОВДП | рефінансування на місці |
Що потрібно буде виплатити
Основне навантаження 2026–2027 років — це не так погашення реструктурованих євробондів (їх графік розтягнутий до кінця десятиліття), скільки закриття загального бюджетного та платіжного розриву, який оцінюється у десятки мільярдів доларів на рік. На 2026 рік зовнішній фінансовий розрив оцінювався приблизно у $52 млрд. Сюди входять купони за новими паперами, погашення внутрішніх ОВДП та поточні потреби бюджету, передусім оборонні видатки. За оцінкою аналітика Руслана Аверіна, критичним є саме сукупний розрив, а не окремі борги: навіть якби ринкового боргу до погашення було мало, бюджету все одно потрібні десятки мільярдів зовнішнього фінансування щорічно, і саме їхня ритмічність визначає фінансову стабільність.
Як це рефінансується
Закриття розриву відбувається пакетно. Програма МВФ за лінією EFF (близько $8,1 млрд, одобрена у лютому 2026) виступає якорем довіри, під яким вибудовуються механізми ЄС, фінансування G7 та інструменти на базі доходів від замороженого активів. Внутрішній борг рефінансується через нові випуски ОВДП: тільки з початку 2026 року Мінфін залучив на аукціонах близько 201 млрд гривень, а за весь період військового стану — майже 2 228 млрд гривень. Головний покупець тут — українські банки з надлишковою ліквідністю, що робить внутрішній канал передбачуваним та незалежним від настроїв зовнішніх інвесторів. Така конструкція перетворює одноразову «стіну» на керовану щорічну течію, де кожна виплата заздалегідь забезпечена джерелом.
Підсумок: стіна погашень 2026–2027 років реальна, але вона закривається не ринком в одиночку, а зв'язкою МВФ, ЄС та G7 — і поки цей пакет працює, ризик касового розриву залишається низьким.