Проєкт постанови Кабміну, який посилює правила бронювання працівників критично важливих підприємств, став публічним у понеділок, 12 жовтня 2026 року. Він знижує максимальну частку працівників, яких можна забронювати, для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики зі 100% до 85%, а для комунальних підприємств теплопостачання, водопостачання та вивезення відходів — з 75% до 60%. Крім того, проєкт змінює порядок розрахунку бази для квоти, і це стосується кожного критично важливого роботодавця, а не лише цих двох груп.
Текст оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк, перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради, який заявив, що джерела підтвердили його автентичність. Forbes Ukraine з посиланням на двох урядових співрозмовників повідомив, що зміни обговорювали і вони можуть потрапити на засідання уряду вже 13 жовтня. На момент публікації це лише проєкт, і ухвалена редакція може відрізнятися.
Що змінює проєкт
Згідно з викладом, який опублікував Мінфін, проєкт складається з чотирьох частин:
- Ліміти. ОПК та енергетика: максимальне бронювання знижується зі 100% до 85% військовозобов'язаних працівників. Теплопостачання, водопостачання та вивезення відходів: з 75% до 60%.
- База квоти. Працівників, які вже мають відстрочку з інших підстав, — наприклад, студентів, осіб, що здійснюють догляд, або батьків трьох дітей, — більше не враховуватимуть у чисельності, від якої розраховують квоту.
- Координаційний центр. Центр із 17 осіб при Кабміні, до якого увійдуть представники силових і правоохоронних органів, рекомендуватиме надавати або позбавляти статусу критичності та погоджувати ліміти понад 50%.
- Строк для критеріїв. Міністерства та обласні адміністрації мають оновити галузеві критерії критичності до 20 жовтня.
Железняк звернув увагу, що проєкт не встановлює строків для рішень центру, не описує його критеріїв і не передбачає способу оскаржити його рекомендації. Також у ньому не сказано, що буде з працівниками, які вже заброньовані понад нові ліміти.
Як працює зміна бази квоти
Загальне правило, встановлене постановою № 692 від 30 травня 2026 року, дозволяє компанії бронювати не більше 50% військовозобов'язаних працівників. Приклад самого Железняка: компанія зі 100 такими працівниками могла забронювати 50. За проєктом, якщо 20 із них уже мають відстрочки з інших підстав, база становить 80, а квота — 40.
Якщо застосувати ту саму арифметику до вищих лімітів, стає зрозуміло, чому відреагували бізнес-об'єднання. За тих самих 100 працівників і 20 відстрочок компанія ОПК чи енергетики зможе забронювати до 68 замість 100, а комунальне підприємство — до 48 замість 75.
Практичний ефект варто вимірювати щодо 80 працівників, яким бронювання справді потрібне. За чинними правилами компанія ОПК чи енергетики може покрити всіх 80; за проєктом 12 залишаться без нього. Комунальне підприємство зараз може покрити 75 із 80, а за проєктом — 48, тож без бронювання залишаться 32. Для звичайної критично важливої компанії розрив зростає з 30 до 40 осіб.
Поріг зарплати для статусу критичності
Друга умова — оплата праці. Постанова № 692 підвищила основний зарплатний критерій до 25 941 грн на місяць, тобто трьох мінімальних зарплат по 8 647 грн, згідно з роз'ясненнями Мінекономіки, на які посилається «Дебет-Кредит». Для підприємств на прифронтових територіях зберігається нижчий поріг — 21 618 грн. У міністерстві зазначили, що зміни діють з 2 червня, а компанії мали підтвердити статус критичності до 1 вересня; постанова № 862 від 1 липня внесла зміни до правил.
Поріг знову зросте. «Інтерфакс-Україна» 18 вересня повідомило, що за проєктом державного бюджету на 2027 рік для бронювання знадобиться середня зарплата від близько 28 600 грн.
Для порівняння: середня зарплата штатних працівників у серпні 2026 року становила 31 892 грн — на 23,1% більше, ніж роком раніше, і на 1,1% менше, ніж у липні, за даними Держстату, які наводить ТСН. Чинний поріг становить близько 81% від цього середнього рівня по країні. Оплата праці суттєво відрізняється за галузями: 79 170 грн у сфері інформації та телекомунікацій, 19 109 грн в освіті та в середньому 48 705 грн у Києві.
Кого це стосується і скількох людей
Міністр економіки Олексій Соболев у травні заявив, що на критично важливих підприємствах заброньовано понад 1,3 млн працівників — близько 12% із 10,5 млн зайнятих, — і що ці підприємства забезпечують 60% усіх надходжень до бюджету, повідомляла «Ліга».
Безпосередньо зниження лімітів зачепить виробників озброєння, енергетичні компанії та комунальні підприємства тепло-, водопостачання і вивезення відходів. Зміна бази стосується кожного критично важливого роботодавця, серед працівників якого є люди з відстрочками з інших підстав.
Бізнес-асоціації відреагували протягом доби. Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликала уряд оприлюднити пропозиції, оцінити їхній вплив на економіку та провести консультації з бізнесом до ухвалення будь-якого рішення. Об'єднання оборонної промисловості, зокрема Національна асоціація оборонної промисловості України, «Технологічні сили України» та Рада зброярів, закликали зберегти ліміт 100% для ОПК через ризики для оборонних контрактів. Спілка українських підприємців заявила, що надішле офіційний запит до міністерства.
Дефіцит кадрів і тиск на зарплати
Проєкт з'явився в умовах напруженого ринку праці. У барометрі ринку праці Grc.ua з прогнозами на 2026 рік понад половина компаній назвали головною проблемою нестачу працівників, а понад 40% роботодавців вказали на розрив між зарплатними очікуваннями кандидатів і тим, що вони можуть запропонувати. Зростання середньої зарплати на 23,1% за рік — результат цієї конкуренції.
ЄБА перелічила ризики, які бачить: дефіцит кваліфікованих кадрів, зростання операційних витрат, зриви виробництва, труднощі з виконанням контрактів і менші податкові надходження. Зміна бази — менш помітна, але ширша частина проєкту: вона зменшує кількість працівників, яких можна забронювати, навіть у компаніях, де основний ліміт залишається на рівні 50%, — зазначає аналітик Аверін Руслан.
Ціна для бізнесу
Зарплатне правило перетворює бронювання на рішення щодо фонду оплати праці. Заброньований працівник із зарплатою рівно на порозі 25 941 грн коштує роботодавцю близько 31 650 грн на місяць з урахуванням 22% ЄСВ. Якщо у 2027 році поріг зросте приблизно до 28 600 грн, витрати становитимуть близько 34 890 грн — приблизно на 3 240 грн більше на одного працівника щомісяця, або близько 38 900 грн на рік.
Для компанії зі 100 заброньованими працівниками із зарплатою на рівні порогу це майже 3,9 млн грн додаткових витрат на оплату праці на рік — ще до будь-яких підвищень, потрібних, щоб утримати зарплати вище межі. Перевищення ліміту також має свою процедуру: згідно з постановою № 692 компанія має протягом 10 робочих днів подати через «Дію» заяву про анулювання бронювань понад ліміт, а порушення може коштувати їй статусу критичності.
Хронологія
- 30 травня 2026 року: ухвалено постанову № 692; чинна з 2 червня.
- 1 липня 2026 року: постанова № 862 вносить зміни до правил.
- 1 вересня 2026 року: кінцевий строк підтвердження статусу критичності.
- 12 жовтня 2026 року: оприлюднено проєкт із лімітами 85% і 60%.
- 13 жовтня 2026 року: можливий розгляд урядом, за даними джерел Forbes Ukraine.
- 20 жовтня 2026 року: кінцевий строк оновлення галузевих критеріїв за проєктом.
- 1 січня 2027 року: очікується зростання зарплатного порогу разом із новою мінімальною зарплатою.
Що варто перевірити роботодавцям і працівникам
Роботодавцям слід перерахувати базу без працівників, які мають відстрочки з інших підстав, і порівняти результат із новим лімітом 85%, 60% або 50%. Потрібно перевірити, чи зарплата кожного заброньованого працівника залишається вищою за 25 941 грн, і закласти в бюджет близько 28 600 грн із січня. Галузеві критерії, які мають оприлюднити до 20 жовтня, можуть вплинути й на те, чи залишиться компанія критично важливою взагалі.
Працівникам варто перевірити в «Дії», чи активне їхнє бронювання, чи належить роботодавець до однієї із зачеплених галузей і чи відповідає їхня зарплата порогу. У проєкті поки не сказано, що буде з бронюваннями понад нові ліміти, тож стежити слід за остаточним текстом постанови.
Читайте також: заморожене відшкодування ПДВ і бюджетний розрив, заморожування капітальних видатків і бюджет-2027 та інфляція 10% в Україні.