Найчастіша податкова помилка українського інвестора — не у ставці. Вона в тому, до якої суми цю ставку застосовують.
Інвестиційний прибуток за статтею 170.2 Податкового кодексу — величина річна і сальдована. Не за угодою, не за позицією, не за кожним брокером. Беруться всі інвестиційні операції, закриті протягом календарного року, з доходу віднімаються документально підтверджені витрати на придбання, результати додаються — включно з від'ємними. Те, що залишилось, і є базою.
Що це змінює
| Угода | Результат |
|---|---|
| Продано позицію A | +4 000 $ |
| Продано позицію B | −1 500 $ |
| Продано позицію C | +500 $ |
| Інвестприбуток за рік | 3 000 $ |
| ПДФО 18% | 540 $ |
| Військовий збір 5% | 150 $ |
| До сплати | 690 $ |
Інвестор, який задекларував прибуткові 4 000 і змовчав про збиткові 1 500, переплатив 345 доларів. Це не обережність, а подарунок бюджету — і водночас втрачене перенесення збитку на майбутні роки.
Збитки переносяться
Від'ємний річний результат не повертається грошима. Він зменшує оподатковуваний інвестиційний прибуток наступних періодів. Механізм спрацьовує лише за однієї умови: збиток має бути задекларований у році, коли його отримано.
Звідси аргумент подавати декларацію і в поганий рік, коли платити нічого. Незадекларований збиток — це відрахування, яким не вдасться скористатися в рік, коли нарешті з'явиться прибуток.
Витрати мають бути підтверджені
База — дохід мінус документально підтверджені витрати. Звіт брокера з датою, ціною та обсягом купівлі таким документом є. Без нього податкова має підстави вважати базою всю суму продажу: позиція, куплена по 90 і продана по 100, замість 10% прибутку дає податок з усієї сотні.
Річні виписки та підтвердження угод варто зберігати окремо від брокерського кабінету. Брокер, який закрив рахунок або пішов з ринку, забирає доступ до звітності разом із собою.
Валютне питання
За рахунком в іноземного брокера кожна операція перераховується у гривню за курсом НБУ на дату цієї операції: купівля — за курсом дня купівлі, продаж — за курсом дня продажу. Наслідок: девальвація гривні між купівлею та продажем сама собою створює оподатковуваний прибуток навіть там, де в доларах результат нульовий.
Це не лазівка і не помилка законодавця, а пряме наслідування того, що податок рахується в національній валюті. Саме тому гривневий і доларовий результат однієї угоди можуть вказувати в різні боки.
Як це читати
Ставка 23% тут — найменш цікава частина. Фактичний розмір податку визначає дисципліна обліку: кожна закрита позиція, підтверджена вартість придбання, курс на правильну дату та задекларовані, а не приховані збитки.
Інвестор з акуратним обліком платить податок з реального результату. Інвестор без обліку платить з того, що вдасться відновити, — а відновлення ніколи не йде на користь платника.