Аналіз··6 хв читання

Податкового режиму для крипти в Україні досі немає. Але це не означає «без податку»

Закон про віртуальні активи існує в Україні з лютого 2022 року. Він так і не набрав чинності.

Закон 2074-IX було ухвалено й підписано, а потім поставлено в залежність від змін до Податкового кодексу, які визначили б, як оподатковується криптодохід. Ці зміни — законопроєкт 10225-д. Він пройшов перше читання у квітні 2025 року, 3 вересня 2025 року отримав статус такого, що готується на друге читання, і перебуває в ньому станом на серпень 2026 року.

Тому чесна позиція в темі, переповненій упевненими цифрами, звучить так: спеціального податкового режиму для криптовалюти в Україні зараз немає.

Що це означає і чого не означає

Це не означає, що криптодохід не оподатковується. За загальними правилами дохід, отриманий податковим резидентом України, є оподатковуваним — 18% ПДФО плюс військовий збір 5%, — і обов'язок декларувати існує незалежно від того, чи ухвалила Рада окрему рамку.

Бракує іншого: конкретної механіки. Що вважати об'єктом оподаткування, як визначати базу, чим підтверджувати вартість придбання активу, купленого кілька років тому на біржі, якої вже немає. Ці питання мають запропоновані відповіді в проєкті і не мають затверджених у законі.

Що пропонує проєкт

Проєктне положенняОбговорювані умови
Об'єкт оподаткуванняКонвертація у фіат, не обмін крипти на крипту
Базова ставка18% ПДФО + 5% збору
Пільгова ставка, обговорюється5% ПДФО + 5% збору, перший рік, раніше придбані активи
Перенесення збитківДозволено на майбутні періоди
Сервіс-провайдериРеєстрація та щорічна звітність перед податковою

Кожен рядок таблиці — проєктна умова. Вона може змінитися в другому читанні, і конкретні цифри слід читати як пропозицію, а не як тариф.

Окремої уваги заслуговує пільгове вікно: воно задумане як разовий маршрут легалізації для активів, придбаних до набрання законом чинності. Якщо воно вціліє в такому вигляді, скористаються ним ті, хто може підтвердити, коли й за якою ціною купував, — а це питання документів, які заднім числом не створюються.

Звітна частина вже зрушила

Регуляторний контур з'явився раніше за податкові правила. Постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів і які обслуговують резидентів України, стикаються з вимогами реєстрації та щорічної звітності, а участь України в автоматичному обміні інформацією про фінансові рахунки покриває фіатний бік біржових рахунків незалежно від того, що врешті скажуть криптоправила.

Реалістичне припущення: рух між біржею і банківським рахунком видно вже зараз, а податкову кваліфікацію того, що відбувалося на іншому кінці, буде визначено пізніше.

Як це читати

За оцінкою аналітика Руслана Аверіна, це єдина тема блоку, де розумно бути консервативним в обидва боки: не вважати, що відсутність закону означає відсутність обов'язку, і не платити за ставкою, яку ще не ухвалено.

Що має сенс робити зараз — речі неефектні й цілком підконтрольні. Відновити історію придбань, поки біржі існують і виписки ще вивантажуються. Зафіксувати дати, обсяги та вартість. Окремо зберегти всі конвертації у фіат, бо який би режим не ухвалили, саме ця подія з найбільшою ймовірністю стане об'єктом оподаткування.

Законодавство з'явиться за графіком парламенту. Документи з'являться лише якщо їх зробити.

Часті запитання

Чи є в Україні закон про оподаткування криптовалюти у 2026 році?
Спеціального режиму немає. Закон 2074-IX про віртуальні активи ухвалено в лютому 2022 року, але набрання ним чинності поставили в залежність від податкових змін, які не ухвалено. Законопроєкт 10225-д пройшов перше читання у квітні 2025 року і з 3 вересня 2025 року значиться таким, що готується на друге читання.
Чи означає це, що криптодохід не оподатковується?
Ні. Відсутність спеціального режиму означає, що застосовуються загальні правила: дохід, отриманий резидентом, є оподатковуваним — 18% ПДФО плюс військовий збір 5%, — і обов'язок декларувати не чекає окремого закону.
Що пропонує законопроєкт?
Оподаткування в момент конвертації у фіат, а не за кожною операцією, за ставкою 18% плюс 5% збору, з обговорюваною пільговою ставкою 5% для активів, придбаних до набрання законом чинності й проданих у перший рік. Це проєктні умови, вони можуть змінитися.
Чи варто дочекатися закону і лише тоді декларувати?
Очікування не зупиняє чинний обов'язок, а обговорюване пільгове вікно розраховане на активи, придбані до набрання законом чинності. Це аргумент на користь того, щоб уже зараз мати підтвердження дат і вартості придбання.

фінансовий аналітик, автор averin.com, публікує дослідження ринків з 2014 року.

A
Руслан АверінІнвестор та аналітик ринків

Пише про розподіл капіталу, ризики та структуру ринків.